Періодонтит у дітей — це запалення тканин, що оточують корінь зуба. У більшості випадків він розвивається, коли інфекція з каріозної порожнини або запаленої пульпи виходить за межі кореневого каналу. У дітей, особливо дошкільного віку, цей процес іде швидше через особливості будови молочних зубів. Тонка емаль, широкий апікальний отвір і близьке розташування зачатків постійних зубів створюють умови, за яких запалення легко поширюється.

Батьки часто помічають проблему вже тоді, коли дитина починає відмовлятися від твердої їжі або скаржиться на «вирісший» зуб. Іноді симптоми майже відсутні, і тільки свищ на яснах або зміна кольору коронки підказують, що процес уже хронічний. У практиці бачив чимало випадків, коли дитина спокійно жувала на ураженій стороні місяцями, а рентген показував значне руйнування кістки навколо кореня.

Цей матеріал не замінює консультацію лікаря. Будь-які підозри на запалення вимагають огляду дитячого стоматолога.

Що саме запалюється при періодонтиті

Періодонт — це комплекс тканин: періодонтальна зв’язка, цемент кореня, альвеолярна кістка і частина ясен. Коли інфекція з пульпи виходить через верхівку кореня, виникає апікальний періодонтит. Саме він найчастіше зустрічається в дітей.

Молочні зуби мають особливості, які прискорюють процес. Канали широкі, дентин м’якший, апекс часто ще не повністю сформований. Тому бактерії швидко досягають періодонту. У постійних зубів у дітей процес теж можливий, але рідше і частіше пов’язаний із травмою.

За перебігом розрізняють гострий і хронічний періодонтит. Гострий дає яскраву картину з болем і набряком. Хронічний може роками існувати майже непомітно, періодично загострюючись.

Чому виникає періодонтит у дітей

Головна причина — нелікований карієс. За даними клінічних спостережень, саме ускладнення карієсу відповідають за більшість випадків. Пульпіт, який не пролікували вчасно, майже завжди переходить у періодонтит.

• Глибокий карієс з руйнуванням пульпи.
• Неякісне або незавершене лікування пульпіту.
• Травма зуба (удар, падіння, звичка гризти тверді предмети).
• Помилки при пломбуванні каналів.
• Поширення інфекції з сусідніх вогнищ (наприклад, хронічний гайморит).

Після списку варто додати: у дітей молодшого віку додатковим фактором стає знижений імунітет після вірусних інфекцій. Організм просто не встигає стримувати бактеріальну атаку.

Окремо варто згадати шкідливі звички. Постійне прикушування олівця чи ручки створює мікротравми, через які інфекція легше проникає. У практиці бачив кілька хлопчиків 7–8 років, у яких саме така звичка стала пусковим механізмом.

Симптоми: як розпізнати проблему

Гострий періодонтит

Дитина скаржиться на постійний біль, який посилюється при надкушуванні. Часто каже, що зуб «виріс» і заважає. Ясна в проекції кореня червоніють і набрякають. Можуть збільшуватися підщелепні лімфовузли. Температура іноді піднімається до 37,5–38 °C, з’являється слабкість і відмова від їжі.

При гнійній формі біль стає пульсуючим, віддає в вухо або скроню. Щока може набрякати. Це вже сигнал, що процес виходить за межі періодонту.

Хронічний періодонтит

Скарг майже немає. Іноді дитина відчуває дискомфорт при жуванні твердого. Батьки помічають зміну кольору зуба (сіруватий або жовтуватий відтінок), неприємний запах з рота або невеликий свищ на яснах. Зі свища періодично виділяється крапля гною.

При загостренні хронічного процесу симптоми стають такими ж, як при гострому. Багато батьків думають, що «пройшло саме», а насправді запалення просто перейшло в латентну фазу.

Таблиця показує, наскільки різні можуть бути прояви. Саме тому діагноз без рентгена ставити ризиковано.

Діагностика

Лікар починає з огляду і збору анамнезу. Перевіряє реакцію на перкусію, стан ясен, рухливість зуба. Обов’язково робить прицільний знімок або ортопантомограму. На рентгені видно розширення періодонтальної щілини, руйнування кістки біля верхівки або в зоні біфуркації молочних молярів.

Іноді потрібні додаткові знімки, щоб оцінити стан зачатка постійного зуба. Це критично важливо: запалення може пошкодити його фолікул.

Лікування періодонтиту у дітей

Мета — ліквідувати джерело інфекції і зберегти зуб, якщо це можливо і безпечно для постійного прикусу.

Консервативний підхід

Якщо зуб можна зберегти (зазвичай при гострому процесі або хронічному без значного руйнування кістки), проводять ендодонтичне лікування. Видаляють некротизовану пульпу, ретельно обробляють канали антисептиками, тимчасово пломбують лікувальними пастами. Через кілька днів або тиждень ставлять постійну пломбу.

У дітей використовують розсмоктувальні матеріали, бо корінь молочного зуба з часом розсмоктується. Процедура часто потребує кількох візитів.

Коли зуб видаляють

Видалення показане, якщо:

• корінь сильно зруйнований;
• є загроза зачатку постійного зуба;
• зуб уже майже випав за віком;
• дитина не може витримати тривале лікування.

Після видалення іноді встановлюють тимчасовий протез або кільце, щоб сусідні зуби не змістилися.

При вираженому запаленні призначають антибіотики (частіше амоксицилін або комбінації з метронідазолом за показаннями). Знеболювальні — за віком і вагою. Полоскання антисептиками допомагають місцево.

У практиці помічав, що батьки іноді намагаються «перечекати» гострий період народними засобами. Це майже завжди погіршує ситуацію: гнійний процес поширюється швидше.

Можливі ускладнення

Якщо не лікувати, інфекція може вийти за межі щелепи. Найчастіше розвивається періостит (флюс), коли набрякає щока. Рідше — остеомієліт, флегмона, ураження зачатка постійного зуба. У важких випадках інфекція поширюється гематогенно.

Хронічний осередок також впливає на загальний стан: дитина частіше хворіє, може з’явитися субфебрилітет.

Профілактика

Найкращий спосіб уникнути періодонтиту — не допускати карієсу до глибоких стадій.

• Чистити зуби двічі на день з пастою з фтором (за віком).
• Обмежувати солодке і липкі продукти між прийомами їжі.
• Відвідувати стоматолога кожні 3–6 місяців, особливо якщо вже були проблеми з карієсом.
• Своєчасно лікувати навіть невеликі каріозні порожнини.
• Контролювати шкідливі звички (гризти олівці, відкривати зубами пляшки).

Після списку: для дітей до 6–7 років чистку має контролювати або допомагати дорослий. Багато хто вважає, що дитина вже вміє чистити сама, а насправді наліт залишається в важкодоступних місцях.

Якщо у дитини вже був періодонтит одного зуба, ризик для інших вищий. Тому контроль має бути особливо уважним.

Періодонтит у дітей — не дрібниця. Він може швидко зруйнувати не тільки молочний зуб, а й пошкодити те, що має служити десятиліттями. При перших скаргах на біль при жуванні, набряку ясен чи появі «прищика» на яснах краще одразу показати дитину лікарю. Чим раніше розпочати лікування, тим вищі шанси зберегти зуб і уникнути серйозних наслідків. Регулярні огляди і проста гігієна залишаються найнадійнішим захистом.