Коротко:

• Стоматит — це запалення слизової оболонки рота, яке в дітей трапляється значно частіше, ніж у дорослих, через незрілий імунітет і тонку слизову.
• Найпоширеніші форми — герпетичний, афтозний і кандидозний (молочниця). Кожна має свої ознаки і потребує різного підходу.
• Головні небезпеки — біль, відмова від їжі та пиття, зневоднення. Особливо це стосується дітей до 3 років.
• Лікування майже завжди симптоматичне: знеболення, зволоження, місцеві засоби. Антибіотики потрібні рідко.
• Більшість випадків минає за 7–14 днів, але рецидиви можливі, якщо не усунути провокуючі фактори.
• Цей матеріал не замінює консультацію лікаря. При високій температурі, відмові від пиття чи погіршенні стану звертайтеся до педіатра або стоматолога.

Стоматит у дітей — одна з тих проблем, з якими батьки стикаються майже неминуче. Малюк раптом стає вередливим, відмовляється від улюбленої каші, а в роті з’являються червоні плями чи білі нальоти. Звучить знайомо? Так, це дуже поширене явище. Слизова оболонка в дітей тонша й чутливіша, місцевий імунітет ще формується, тому будь-який вірус, грибок чи навіть подряпина від іграшки можуть спровокувати запалення.

Більшість епізодів проходять самостійно або за допомогою простого догляду. Але є нюанси. Якщо неправильно визначити тип стоматиту, можна марно мазати «все підряд» і тільки затягнути процес. Або, навпаки, пропустити момент, коли дитині вже потрібна допомога через зневоднення. Тому розберемося по суті: які бувають види, як їх відрізнити, що реально допомагає і чого краще не робити.

У своїй практиці я бачив, як батьки панікують від одного вигляду афт, а потім спокійно проходять тиждень із правильно підібраними засобами. Головне — не ігнорувати біль і слідкувати за тим, чи п’є дитина.

Що таке стоматит і чому він так часто з’являється у дітей

Стоматит — це загальна назва запальних процесів слизової оболонки порожнини рота. Уражатися можуть губи зсередини, щоки, язик, піднебіння, ясна. Іноді процес обмежується невеликою ділянкою, іноді охоплює майже всю ротову порожнину.

У дітей він виникає частіше з кількох причин. По-перше, місцевий імунітет ще не дозрів. По-друге, діти активно досліджують світ ротом — тягнуть іграшки, пальці, все підряд. По-третє, часті вірусні інфекції, прорізування зубів, зміни в харчуванні. За даними клінічних спостережень, пік припадає на вік від 6 місяців до 5–7 років.

Важливо розуміти: стоматит — це не «просто болячки». Це сигнал, що в роті порушена рівновага. Іноді він є проявом загального захворювання, іноді — локальною реакцією.

Основні види стоматиту у дітей

Класифікація допомагає швидше зорієнтуватися. Розглянемо ті форми, які зустрічаються найчастіше.

Герпетичний стоматит

Найпоширеніший вірусний варіант. Викликається вірусом простого герпесу 1 типу. Первинне зараження зазвичай відбувається у віці 1–3 років. Дитина може отримати вірус від дорослих через поцілунки, спільний посуд або іграшки.

Починається гостро: температура 38–39 °C і вище, слабкість, збільшення підщелепних лімфовузлів. Через 1–2 дні на яснах, губах, щоках з’являються дрібні пухирці. Вони швидко лопаються, утворюючи болючі ерозії з жовтуватим нальотом. Ясна стають яскраво-червоними, набряклими, можуть кровоточити. Слина тече, дитина відмовляється від їжі. Запах з рота неприємний.

Тривалість — 7–14 днів. У важких випадках потрібна госпіталізація через ризик зневоднення.

Афтозний стоматит

Це рецидивуючі болючі виразки (афти) округлої або овальної форми з червоним обідком і біло-жовтим центром. Температури зазвичай немає. Причина точно не встановлена — вважають, що відіграють роль стрес, травми слизової, дефіцит деяких вітамінів і мікроелементів, алергічні реакції, іноді — зубні пасти з лаурилсульфатом натрію.

Афти найчастіше з’являються на внутрішній поверхні губ, щік, язиці. Одна або кілька. Біль сильний при дотику і їжі. Заживають за 7–10 днів без рубців (якщо не мажорна форма). У частини дітей рецидиви повторюються кілька разів на рік.

Важливо відрізняти від герпетичного: при афтозному немає пухирців на початку і загальної інтоксикації.

Кандидозний стоматит (молочниця)

Грибкове ураження, спричинене Candida albicans. Найчастіше у немовлят перших місяців життя. Білий сирнистий наліт на язиці, щоках, іноді на піднебінні. Якщо спробувати зняти — залишається червона або кровоточива поверхня. Дитина може бути неспокійною під час годування.

Сприяють розвитку: прийом антибіотиків, ослаблення імунітету, недотримання гігієни пляшечок і сосок. У грудних дітей можлива передача від матері.

Легкі форми іноді минають самі, але частіше потрібні протигрибкові засоби місцево.

Інші форми

Травматичний — від прикусу щоки, гострих країв зубів, іграшок. Алергічний — реакція на їжу чи ліки. Бактеріальний — рідше, зазвичай як ускладнення. Ентеровірусний (синдром «рука-нога-рот») — з висипом на долонях і стопах плюс виразками в роті.

У практиці помічав, що батьки часто плутають травматичну афту з герпесом і починають мазати противірусними мазями без потреби. Краще спочатку спокійно оглянути і згадати, чи не було травми.

Симптоми, на які варто звертати увагу

Загальні ознаки:

• почервоніння і набряк слизової;
• біль при їжі, питті, розмові;
• підвищене слиновиділення;
• неприємний запах з рота;
• відмова від їжі, особливо твердої чи кислої;
• вередливість, порушення сну;
• іноді — підвищення температури, збільшення лімфовузлів.

У немовлят додатково: дитина тягне руки до рота, плаче під час годування, може з’явитися пелюшковий дерматит (при кандидозі).

Червоні прапорці, коли треба негайно до лікаря: температура вище 39 °C, яка погано збивається; дитина майже не п’є більше 8–12 годин; з’являється сильна млявість; виразки не загоюються довше 2 тижнів; є підозра на системне захворювання.

Причини і фактори ризику

Віруси (герпес, ентеровіруси), гриби, бактерії, травми, алергени, зниження імунітету. Провокують також: прорізування зубів, стрес, погана гігієна рота, сухе повітря, дефіцит заліза, вітамінів групи B, цинку.

У дітей, які часто хворіють на ГРВІ, ризик рецидивів вищий. Те саме стосується тих, хто приймає інгаляційні стероїди без полоскання рота після процедури.

Як діагностують стоматит

Зазвичай достатньо огляду лікаря. Педіатр або дитячий стоматолог дивиться на характер висипань, наявність температури, стан ясен. Іноді беруть зішкріб на гриби чи віруси, якщо картина неясна або рецидиви часті. При підозрі на системні хвороби (целіакія, хвороба Крона, імунодефіцити) направляють на додаткові обстеження.

Самодіагностика можлива лише орієнтовно. Не варто ставити собі діагноз «герпес» тільки тому, що «у сусідів було так само».

Лікування стоматиту у дітей

Підхід завжди індивідуальний і залежить від типу. Загальні принципи однакові для більшості випадків.

Знеболення і зниження температури. Парацетамол або ібупрофен за вагою дитини. Давати перед їжею, щоб дитина могла поїсти. Чергувати можна лише за рекомендацією лікаря.

Гідратація. Це пріоритет номер один. Маленькими ковтками, прохолодна рідина, льодяники (якщо вік дозволяє), пиття через трубочку. Якщо дитина зовсім відмовляється — іноді допомагають шприц без голки або ложечка.

Місцеве лікування.

• Антисептичні розчини або спреї (з урахуванням віку) — хлоргексидин у низьких концентраціях, мірамістин, рослинні засоби.
• Гелі з анестетиком (холіну саліцилат, лідокаїн у дитячих формах) — короткочасно для знеболення.
• Загоювальні: олія обліпихи, препарати з декспантенолом, вінілін (за призначенням).

При герпетичному у важких випадках лікар може призначити ацикловір (всередину або місцево) — найефективніше в перші 72 години.

При кандидозі — ністатин у суспензії, міконазол-гель, іноді флуконазол (за схемою лікаря). Матері, що годує, часто теж потрібне лікування.

При афтозному — місцеві протизапальні, іноді коротко кортикостероїдні гелі (тільки за призначенням).

Антибіотики призначають рідко — лише при підтвердженій бактеріальній інфекції або ускладненнях.

Після списку варто додати: будь-які препарати для дітей мають вікові обмеження. Те, що підходить 5-річному, може бути небезпечним для немовляти. Тому самолікування «з аптечної полиці» — погана ідея.

Догляд вдома і харчування

Дієта — м’яка, тепла (не гаряча), некисла, несолона, несолодка. Каші, пюре, йогурти без добавок, варені овочі. Уникати цитрусових, томатів, чіпсів, сухарів. Після їжі — обережне полоскання або протирання рота марлею, змоченою в слабкому розчині соди (для старших дітей).

Гігієна: окремий посуд, часте миття рук, стерилізація сосок і пляшечок. Зубну щітку на час хвороби краще змінити після одужання.

За спостереженнями, багато батьків намагаються «продезінфікувати» рот зеленкою чи спиртом — це тільки посилює біль і уповільнює загоєння. Не робіть так.

Профілактика рецидивів

Регулярна гігієна рота з моменту появи першого зуба. Правильний підбір зубної пасти (без лаурилсульфату, якщо є схильність до афт). Зміцнення імунітету — прогулянки, сон, збалансоване харчування, вітамін D за рекомендацією педіатра. Уникати травм слизової. При частих ГРВІ — консультація імунолога. Якщо дитина на інгаляторах — обов’язково полоскати рот після кожної процедури.

Для немовлят: гігієна грудей матері, правильне зберігання зцідженого молока, своєчасна зміна сосок.

Повністю уникнути стоматиту нереально — віруси і гриби навколо. Але зменшити частоту і тяжкість епізодів цілком можливо.

Якщо у вашої дитини з’явилися ознаки стоматиту, почніть з огляду педіатра. Він визначить тип і підкаже безпечну схему. У більшості випадків усе закінчується добре за 1–2 тижні. Головне — не допустити зневоднення і дати слизовій спокій. А далі вже стежте за гігієною і імунітетом — це найкраща інвестиція в здоров’я рота вашої дитини.