Рецесія ясен — це поступове зміщення ясенного краю в напрямку кореня зуба, через яке оголюється частина кореня. Цей процес часто протікає без болю на ранніх стадіях і тому залишається непоміченим роками. Згодом зуби візуально стають довшими, з’являється підвищена чутливість, зростає ризик карієсу кореня та подальшої втрати кісткової тканини.

У клінічній практиці рецесію розглядають не як окреме захворювання, а як прояв або наслідок кількох факторів: від неправильної гігієни до запальних процесів пародонта. За сучасними даними, певний ступінь оголення коренів спостерігається у значної частини дорослого населення. Своєчасне виявлення дозволяє зупинити прогресування і в багатьох випадках відновити покриття кореня.

Розуміння механізмів розвитку, точна класифікація та індивідуальний підхід до лікування — основа успішного ведення пацієнтів із цією патологією.

Що відбувається при рецесії ясен

Здорові ясна щільно охоплюють шийку зуба, захищаючи корінь і підтримуючи стабільність зуба в альвеолі. При рецесії край ясен мігрує апікально — вниз по корені. Оголена поверхня кореня має тонший шар цементу і відкриті дентинні канальці, тому легко реагує на температурні та хімічні подразники.

Паралельно часто відбувається втрата кісткової тканини, особливо якщо причиною є пародонтит. Тонкий біотип ясен (генетично обумовлена тонка тканина) значно підвищує ймовірність розвитку рецесії навіть при мінімальній травмі. Процес може бути локалізованим (один-два зуби) або генералізованим (охоплює більшу частину зубного ряду).

Основні причини розвитку рецесії

Найчастішою причиною залишається пародонтит — хронічне запалення, спричинене бактеріальним нальотом. Токсини мікроорганізмів запускають руйнування сполучнотканинного прикріплення і кістки, після чого ясна «відступають».

Другий за частотою фактор — механічна травма. Жорстка щітка, горизонтальні рухи з надмірним тиском, абразивні пасти поступово стирають ясенний край. Характерно, що у правшів рецесія частіше виникає на лівій стороні, а у лівшів — на правій.

Додаткові фактори включають:

• тонкий біотип ясен і недостатню кількість кератинізованої тканини;
• бруксизм і неправильний прикус, які створюють постійне перевантаження;
• ортодонтичне переміщення зубів при тонкій кістковій пластині;
• куріння та використання тютюнових виробів;
• високе прикріплення вуздечки губи або язика;
• пірсинг губи чи язика.

Гормональні зміни (вагітність, менопауза) і деякі системні захворювання також можуть послаблювати тканини пародонта і сприяти прогресуванню процесу.

Симптоми та клінічні ознаки

На початкових етапах пацієнт може нічого не помічати. Першими скаргами зазвичай стають підвищена чутливість до холодного, гарячого, солодкого або кислого. Згодом з’являється відчуття, що зуби «виросли» або стали довшими. При огляді видно оголену поверхню кореня, яка має жовтуватий відтінок порівняно з емаллю коронки.

Інші можливі прояви: кровоточивість при чищенні (якщо є супутнє запалення), утворення клиноподібних дефектів на шийці зуба, неприємний запах із рота, а в запущених випадках — рухливість зубів. Естетичний дискомфорт особливо помітний при усмішці, коли оголюються корені фронтальних зубів.

Чутливість і видиме подовження зубів — найчастіші причини, через які пацієнти звертаються до стоматолога, хоча процес міг тривати роками.

Класифікація рецесії за Міллером

Для оцінки тяжкості та прогнозу лікування найчастіше використовують класифікацію P. D. Miller (1985). Вона враховує відношення рецесії до слизово-ясенного з’єднання та стан міжзубних тканин.

Джерело: Journal of Clinical Periodontology; адаптовано за класифікацією Miller.

Останніми роками також застосовують класифікацію Cairo (RT1–RT3), яка базується на рівні міжзубного клінічного прикріплення і вважається більш об’єктивною для прогнозування.

Діагностика

Діагноз встановлює стоматолог або пародонтолог під час клінічного огляду. Вимірюють глибину рецесії від емалево-цементної межі до ясенного краю, оцінюють кількість кератинізованої ясен, глибину пародонтальних кишень, рухливість зубів. Обов’язково виконують прицільні або панорамні рентгенівські знімки для оцінки рівня кістки. Іноді потрібна комп’ютерна томографія, особливо перед хірургічним втручанням.

Сучасні підходи до лікування

Лікування завжди починається з усунення причини. Пацієнта навчають правильній техніці чищення (модифікована техніка Басса), рекомендують м’яку щітку і пасту з низькою абразивністю. При наявності нальоту і каменю проводять професійну гігієну та за потреби скейлінг і полірування коренів.

Для зменшення чутливості застосовують фторвмісні лаки, гелі з нітратом калію або препарати, що закривають дентинні канальці. Якщо рецесія стабільна, не прогресує і не турбує естетично, хірургічне втручання не є обов’язковим.

Хірургічне відновлення показане при класах I–III, вираженій чутливості, естетичних скаргах або прогресуванні процесу. Найефективнішим методом залишається трансплантація сполучної тканини з піднебіння. Тканину розміщують над оголеним коренем і фіксують. При достатній товщині власних ясен можливі техніки без забору трансплантата (коронарне зміщення клаптя). У складніших випадках використовують алогенні або ксеногенні матеріали.

Повне покриття кореня найкраще прогнозується при класах I та II за Міллером за умови усунення етіологічного фактора.

Після операції важливий ретельний догляд: м’яка їжа, антисептичні полоскання, обмеження фізичних навантажень. Повне загоєння займає кілька тижнів, а остаточний результат оцінюють через 3–6 місяців.

Профілактика рецесії ясен

Основний спосіб запобігти рецесії — правильна гігієна без травмування. Використовуйте м’яку або середньої жорсткості щітку, рухи мають бути круговими або вертикальними, без сильного тиску. Регулярні професійні чистки (раз на 6–12 місяців) дозволяють контролювати наліт і виявляти ранні зміни.

При тонкому біотипі ясен, високій вуздечці або планованому ортодонтичному лікуванні варто заздалегідь проконсультуватися з пародонтологом. Відмова від куріння і контроль бруксизму (капа на ніч) також суттєво знижують ризики.

Рецесія ясен не є незворотним станом на ранніх стадіях. Сучасна пародонтологія пропонує ефективні консервативні та хірургічні рішення, які дозволяють зупинити процес і відновити як функцію, так і естетику. Регулярні огляди у стоматолога залишаються найнадійнішим способом вчасно помітити зміни і зберегти здоров’я пародонта на довгі роки.